Словник синонімів української мови. 2014.
обмежений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обмежити. Товариство з обмеженою відповідальністю. •• Обме/жена відповіда/льність ек. а) лімітування максимального розміру втрат межею, що її заздалегідь встановлено для даного товариства; б) обмеження виплат… … Український тлумачний словник
обмежений — 1 дієприкметник від: обмежити обмежений 2 прикметник незначний обмежений 3 прикметник духовно не розвинений, недалекий … Орфографічний словник української мови
точково-обмежений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
ізоморфізм недосконалий (обмежений, переривчастий) — ізоморфізм, при якому відношення кількості елемента, який заміщає, до заміщеного, знаходиться в певних межах. Напр., ортоклаз і альбіт ізоморфні при високих т рах, а з пониженням т ри вони розпадаються на окремі мінерали … Гірничий енциклопедичний словник
межа — і/, ж. 1) Лінія поділу якої небудь території; границя (у 1 знач.). || Лінія, що поділяє землі або води суміжних держав; кордон. || Лінія (умовна), що розділяє між собою якісь частини поверхні. || Зорова лінія, що відділяє що небудь від чогось. || … Український тлумачний словник
напівобмежений — а, е. Обмежений частково, не повністю; наполовину обмежений … Український тлумачний словник
тісний — а/, е/. 1) Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; прот. просторий. || Не досить просторий для вміщення чого небудь, розташування когось. || Не досить широкий, вузький, або взагалі невеликий. || Який… … Український тлумачний словник
фінітний — а, е. Обмежений, скінченний. •• Фіні/тна фу/нкція мат. функція поза деяким скінченним інтервалом, що тотожно рівна нулю. Фіні/тний рух фіз. обмежений у просторі рух мікрочастинки … Український тлумачний словник
вільний — I 1) (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований); розкріпачений іст., вільновідпущений іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); розкутий поет. (звільнений від пут, неволі, рабства) Пор. незалежний 1) 2) (не… … Словник синонімів української мови
вузький — I (невеликої ширини), неширокий II ▶ див. обмежений I, 1), обмежений I, 2), тісний 2) … Словник синонімів української мови
